Аукцион
истории
З молоком матері. Як українки ставляться до годування грудьми в громадських місцях
Текст
29 — марта — 14:59

На відомому полотні Леонардо да Вінчі “Мадонна Літта” зображена молода жінка, яка годує груддю немовля. У паризькому Луврі зберігається давньоєгипетська статуетка богині Ісіди, що годує груддю свого сина Гора. Божа Матір у процесі годування сина — популярний сюжет в християнському іконописі, який на іконах був втілений у кількох різних варіаціях і має назву “Божа Матір Годувальниця”. У численних літературних творах минулих сторіч, автори яких належать до зовсім різних країн та регіонів, можна віднайти згадки про годувальниць — спеціальних жінок, до обов’язків яких входило безпосередньо годувати груддю немовлят стільки часу, скільки це буде необхідно.

Грудне вигодовування у різні епохи й в різних куточках світу завжди сприймалося як процес природній, здоровий, такий, в якому немає жодного сексуального підтексту. Жінки, зображені на полотнах відомих художників — ніжні й турботливі, демонструють глядачеві свою любов до малюка, якого тримають на руках.

Сучасний світ, який живе за зовсім іншими правилами та стандартами, сприймає публічне вигодовування груддю неоднозначно. Допоки одні жінки борються за своє право годувати дитину де завгодно і коли завгодно, інші вдаються до публічного осуду, називаючи подібне чимось непристойним, та навіть образливим.

Бренд одягу Gap, наприклад, нещодавно запустив нову колекцію білизни, прорекламувавши її фотографіями годуючої мами з малюком на руках. Фото миттєво поширили у соціальних мережах, супроводжуючи хештегом #normalizebreastfeeding.

Love your forever favorite. Pima cotton and a secret soft wash make these sleep shirts the ones you’ll want to wear, keep, and love. Tap to shop. #LoveByGapBody

A post shared by Gap (@gap) on

У кількох країнах впливові жінки нагадали колегам та світу про своє право безперешкодно поєднувати обов’язки матері та політика. Так, у 2015 році іспанська депутатка Кароліна Бесканса прийшла на відкриття нового скликання парламенту з шестимісячним сином, якого годувала в залі засідань.

Того ж року подібним чином діяла й аргентинська депутатка Донда Перес, чим викликала обурення місцевої громади.

У 2016-му бразильска політик Мануела Д’Авіла годувала дитину прямо під час свого виступу в парламенті. Вона — одна з ініціаторок закону, який дозволяє жінкам годувати дітей публічно.

А на початку цього року Папа Римський Франциск під час традиційного таїнства хрещення немовлят закликав жінок годувати немовлят у Сикстинській капелі, назвавши це “мовою любові”.

В українській Верховній Раді ж для тих, хто хоче взяти з собою на роботу малюка, працює дитяча кімната. Хоча ще нещодавно вхід із дітьми туди взагалі був заборонений. Сьогодні все більше українських жінок обирають активний спосіб життя, повертаючись на роботу майже одразу після пологів. Деякі беруть із собою малюків. Ми запитали в українок, як вони ставляться до годування груддю в громадських місцях та чи готові самі піти на це.

ОЛЕНА ЮРЧЕНКО

юристка

Головне — самій ставитися до цього спокійно. Коли дитина хоче їсти, я просто даю їй груди, не загострюючи на цьому надмірну увагу для оточуючих. Адже якщо я його не погодую, то він поводитиметься голосно, кричатиме, привертатиме до себе забагато уваги. А так навіть ніхто й не звертає уваги.

Коли дитина хоче їсти, я просто даю їй груди, не загострюючи на цьому надмірну увагу. 

Я годую в кіно, в театрах, у громадському транспорті, на зборах у школі, в музеї. Словом, всюди, де це необхідно. У мене семеро дітей і я годувала груддю їх усіх. Звичайно, з появою першої дитини все було не так, але я до цього прийшла. Загальній стаж годування груддю — 12 років і 9 місяців. Зараз годую наймолодшу. Важливо, що для цього сьогодні існує спеціальна білизна та одяг. Бачу все більше мам, які годують на вулиці, не вбачаючи в цьому нічого такого.

Я живу повноцінним життям, ми багато подорожуємо Україною, ходили з дітьми у походи, тож зручно годувати дитину в будь-який час і будь-де.

 

ЮЛIЯ НIКОЛАЕВА

кондитерка

Я народилась в Києві, але зараз вже кілька років живу в Індії. Маю двох дітей.

Уже три роки годую груддю, живучи в різних місця цієї країни. Зрозуміла для себе, що традиції в тому, що стосується годування у громадських місцях, все ще дуже суворі. Виходячи з цього, обрала для себе тактику не протестувати проти традицій і там, де можна було, прикривалася. Але годувала всюди, де тільки можна уявити.

Звичайно, якщо брати Гоа — це більш туристичне місце, більш вільне від усього. Там нікого не дивує, коли ми проїжджаємо на скутері сім’єю з дітьми і я годую малюка на ходу — без проблем, не ховаючись.

Хоча для самих індусів годування грудьми — це інтимний, сакральний момент, який повинен відбуватися у приміщенні, вдома. Часто можна побачити, як діти на вулиці репетують, просячи груди, але жінки до останнього відкладають це, чекають, аби не годувати привселюдно. Хоча їхній національний костюм з легкістю дозволяє зробити це так, що ніхто і не помітить.

Чула історії від інших дівчат, як вони намагалися відкрито годувати груддю в різних штатах Індії. Місцеві жінки підлітали до них і всіляко закривали цю дію від сторонніх очей.

Загалом же індійці дуже люблять дітей. Але я, як біла красива дівчина, і так привертаю до себе забагато уваги від місцевих, тож вирішила зайвий раз зараз не виставляти на показ свій процес вигодовування груддю, хоча, звичайно, все це залежить від особистого комфорту.

Якось я читала статтю, де одна індуска розповідає, як вирішила відстояти право жінок на годування груддю у публічних місцях, і навіть з’явився цілий рух, який намагається змінити традиційні погляди на це. Індійці — народ, який живе постійно в русі, вони часто їздять у гості до родичів, наприклад, тож бути прив’язаним до дому для них — не надто комфортно.

 

ОЛЕКСАНДРА АЗАРХIНА,

експертка у сфері PR та консалтингу

Вперше годувала у публічному місці в минулі вихідні. Дітей можна годувати за графіком, або за вимогою. Я обрала другий шлях, тому коли дитині дуже захотілося їсти, поки ми здавали документи на біометричний паспорт, я мала дати груди. На мені була спеціальна футболка та кардиган, тому грудей практично не було видно, але я себе все ж почувала ніяково. Ми сиділи в кафе, осуду з боку оточуючих не відчула, ніхто мене не виставляв надвір, але я постаралася завершити процедуру дуже швидко, бо є внутрішнє занепокоєння, що це може когось дуже образити.

Я розумію, що нічого крамольного не роблю, це моє право — обирати, де годувати свою дитину. Думаю, скоріше за все, і надалі годуватиму в публічних місцях, бо хочу жити активним соціальним життям. Якщо буде альтернатива, годувати в парку за хорошої погоди чи десь у закритій кімнаті, то більше, звичайно, хочеться в парку.

ЄВГЕНIЯ ШАДИЛО

редакторка

Ніколи не замислювалася над таким питанням, поки не побачила, як переймаються інші. Особисто мені якось байдуже, більшою мірою, годують біля мене дитину, чи ні. Якщо це не порушує мій особистий простір, то чому б і ні.

Необхідність годувати публічно для багатьох, певне, продиктована саме цим: успішні, активні сучасні жінки більше не хочуть сидіти в декреті, практично не вилазячи з хати всі три роки. 

Власних дітей не маю, проте думаю, що коли вони з’являться, теж годуватиму на людях. З появою дітей не збираюся змінювати стиль життя: я звикла жити активно, відвідувати різні заходи, багато гуляти і часто зустрічатися із друзями. Необхідність годувати публічно для багатьох, певне, продиктована саме цим: успішні, активні сучасні жінки більше не хочуть сидіти в декреті, практично не вилазячи з хати всі три роки. Вони хочуть рухатися.

Думаю, значно гірше, коли мами не слідкують за своїми дітьми, дозволяють їм смітити, кричати, буцати ногами, тицяти пальцями в перехожих, не пояснюючи елементарні правила етики. Або коли не прибирають за собою. Одного разу їхали в автобусі — була далека поїздка на кілька годин, і під час однієї з зупинок, поки всі пасажири виходили провітритися, мама з немовлям лишилася у салоні. Очевидно, вона вирішила замінити там памперс, а використаний просто згорнула і поклала собі під крісло. Такого я не розумію точно: для цього придумали смітники, це раз, а друге — якщо тобі підгузок твоєї дитини, можливо, і пахне квіточками, то іншим, очевидно, ні.

 

КАРIНА НЕДОЖДIЙ

графічна дизайнерка

Я проти, коли це ексгібіціонізм. Вивалила цицьку і давай: дитина хоче жерти, а тому буде їсти. Я проти, коли це в громадських закладах за столом. От, наприклад, ми були у Мистецькому арсеналі на виставці і там одна мама свого малюка тягала на собі. А він на ходу смоктав сісю. Я тут прийшла каліграфію споглядати, дзен ловити, а чую поруч «чмок-чмок», повертаю голову і бачу розтєрзаний сосок, добрий вечір. Якби це не було показово, то я б проти нічого не мала. Годування — це нормально, якщо це не в стилі «в мене дитина, мені все можна». Якби в цієї дами дитина була в слінгу, а він дозволяє таємне годування, то на здоров’я. Ну і якби малий не виглядав на 5 років.

Є багато природних потреб, які люди не справляють прямо на місці. Годувати треба в не брудних місцях, прикриваючи всю цю натуральність хустинкою. Сама мати може підчепити якусь заразу чи застудити груди, якщо буде робити це необережно. Ну і ще одне: тільки жінка не сприймає свою голу сіську як голу сіську, а лише як холодильник для своєї дитини. Я впевнена, що чоловік, якщо він не гей і не ханжа, зверне увагу на жіночі груди. Сподобаються вони чи ні — це інше питання. Це якби чоловіки годували і оголяли певні частини тіла, всі жінки б теж дивилися.

Годування — це нормально, якщо це не в стилі «в мене дитина, мені все можна». Якби в цієї дами дитина була в слінгу, а він дозволяє таємне годування, то на здоров’я. 

Мене злить не сам процес годування в публічному місці, а манера цього дійства. От я розумію, що там “свобода, равєнство, єдінство”, але чоловіки залишаються чоловіками, а жінки — жінками. Я не проти годування поза домом, але треба робити це нормально, а не «я мать і мнє плєвать». Діти — це прекрасно, але лише коли у батьків є клепка в голові.

Я — сама мати. У мене є дитина. І їй 7 місяців.

Якщо відкинути зашквар, то маю сказати, що є більш глобальна проблема, ніж публічне вигодовування. В нас, на жаль, дуже нерозвинута сфера материнства. Всі кажуть, що треба народжувати і все таке. Народити — справа не хитра, а от далі що? В Києві, я вже не кажу про периферії, майже немає закладів, де можна поміняти дитині підгузка, чи посадити в стілець для годування чи, зрештою, немає тієї самої кімнати для годування. Тому, в принципі, розумію, нагальну потребу дістати груди на загальний огляд. В нас нема пандусів для колясок і ще мільйон і дві тисячі незручних обставин, які заважають спокійному материнству.

 

ІРИНА СОКИРА

фотографка

Я не за і не проти самого вигодовування, але —  за прикривання. І є один момент.

Жінки не можуть не розуміти, що це привертає увагу, і що для когось груди — це об’єкт еротичний. Вони все чудово знають. І аргументи типу «це не груди, а тарілка каші» — ну, такі собі аргументи. Я спілкувалася кілька разів із знайомими на тему вагітності. Ну, тобто, вони щось собі говорили, а я просто поруч сиділа. Кілька знайомих, які вже мали дітей, жартували, мовляв, треба знов вагітніти, бо груди ніякі стали.

У багатьох жінок груди під час вагітності та лактації виглядають не просто добре, а набагато краще. І жінки це знають. Груди збільшуються деколи на кілька розмірів, наливаються. У звичайному стані після першої вагітності це можуть бути просто два сумні обвислі мішечки. Така от фізіологія. Саме за рахунок цього жінки в цей період почувають себе красивішими і сексуальнішими, з грудьми не півторашного, а раптом уже четвертого розміру. Такий от інсайт.

Тому в аргументи про «тарілку каші» я не дуже вірю. Для багатьох жінок період вагітності й лактації — чи не єдиний час, коли вони собі можуть дозволити дуже відверте декольте.

 

Фото: Leonardo da Vinci«Madonna Litta». Nathan Dumlao, Journey Yang, Kelly Sikkema (unsplash)

ПОДЕЛИТЕСЬ В СОЦСЕТЯХ
еще рано уходить, это еще не все
Владимир Яценко: Как продюсировать кино и рекламу в Украине?
Мітап з Катериною Бабкіною: як бути письменницею?
На мастер-классе Леры Бородиной презентовали проект Okay Monday
Charitum meetup с Элиной Крупской
load more
еще чуть-чуть